Конкурс "Новорічна іграшка"

2015-01-22

/Files/images/10sdnl_500.jpg

Ця стаття незвична. Ця стаття чарівна. Окутана новорічним дивом.

Запрошуємо всіх ознайомитися з частиною конкурсних робіт, що надійшли на конкурс "Історія іграшки". Нагадаємо, що конкурсні роботи можна було принести до 18 січня 2015 року. Завдання конкурсу - створити унікальний "творчий продукт" (оповідання, казку, вірш, презентацію, відео тощо) про історію новорічної іграшки. Про деякі з робіт ми дозволимо собі розповісти у цій статті. Подивимось, що вийшло. А результати конкурсу - вже зовсім скоро!

Клуб "Інтелект", Нагорна Світлана (розповідь):

"...От мені подобається це свято, особливо тому, що кожного року ми з мамою купуємо декілька новорічних іграшок, а потім я годинами сиджу та роздивляюся, милуюся ними. Так сталося, що цього року ми не купували іграшок, але в мене всеодно з`явилася нова іграшка, яка стала моєю найулюбленішою. Ви, напевне, спитаєте: "А звідки ж вона взялася?". Мені її привезла рідна тітка. В цьому році вона їздила до Києва, де відвідала фабрику новорічних ялинкових іграшок. Вона розповідала, що там незліченна кількість неймовірно гарних іграшок. Але їй сподобалася саме ця, вона вирішила її купити та подарувати мені. Ця кулька дуже гарна, ніжна. І я рада, що вона тепер у мене."

Клуб "Берегиня", Булах Христина та педагог-організатор Ковтун Марина Ігорівна (реферат):

"Звичай прикрашати ялинку виник багато століть тому. Існувало повір`я, що в деревах живуть духи, від яких залежить майбутній урожай і доля кожної людини, тому духів потрібно було задобрити різноманітними подарунками. Німецькі родини перейняли цей звичай, але прикрашали замість дерева рослинами та іншими предметами дерев`яну піраміду. У Латвії приблизно в 1510 році ялинка прикрашалася трояндами, а у 1605 році в Страсбурзі зелене дерево було вперше принесено в будинок і прикрашено паперовими трояндами, вафлями, горіхами, запаленими свічками та цукерками. Не меньш цікавим фактом про новорічні прикраси є той, що до середини 1800-их років ялинки прикрашали їжею - родзинками, цукерками, горіхами, печивом, кренделями, фруктамию Головною прикрасою ялинки були яблука - найкрасивіші відбирали з осіннього урожаюі зберігали спеціально до Різдва...Кулі на різдвяних ялинках з`явилися через неврожай яблук. Склодуви невеличкого німецького містечка вирішили зробити тимчасову заміну і замість яблук виготовили кулі, які повинні були зображати на ялинці традиційні яблука..."

Клуб "Джерельце", Коханенко Анастасія (творчий звіт):

"Сьогодні я хочу розповісти про одну з мої улюблених новорічних іграшок - Сніговика. Коли в Україні випадає сніг, на вулицях з`являються вони - сніговики. Великі і маленькі, з мітлами та без - вони з давніх-давен були символами свят та гарною прикрасою святкових ялинок. Легенда розповідає, що сніговики - це янголи. Адже сніг - це дар неба. Ці зимові герої передають Богові прохання людей. Тому зі снігу ліпили маленького сніговичка та шепотіли йому на вухо найпотаємніші бажання. Вважалося, що як тільки фігурка розтане, бажання буде доставлено до небес і неодмінно здійсниться..."

Клуб "Берегиня", Бичук Катерина (творчий звіт):

"В інтернеті я прочитала, що прекрасні новорічні ялинки уособлюють райське дерево, а прикраси на них символізують біблійські яблука. Прикрашання ялинки починалося ще з сивої давнини. Перші ялинкові кульки були виготовлені у Тюрінгії(Німечині) у середині ХІХ століття. Ще я дізналася, що в свій час, нашим предкам забороняли святкувати новорічні свята. Ялинка оголошувалась шкідливим пережитком.Мама розповіла, що колись вона всі ялинкові прикраси привезла з села від бабусі. Мені особливо з тих іграшок запам’яталися декілька. Це великий шар, як кулак з двох рук тата, пофарбований в рожевий колір, матовий такий. А от що на ньому намальовано, не можу пригадати. Були серед тих іграшок ще дві , які я сильно полюбила – це чайник і самовар, маленькі такі, серебристого кольору. Я їх любила більше всіх іграшок. Мені завжди хотілося відкрити мініатюрний носик цих іграшок. Завдяки вашому проекту я з задоволенням познайомилася з добрими казками про ялинкові іграшки Лади Лузіної. Свої дослідження іграшок нашої родини я продовжу з першої поїздки в село, до бабусі."

Клуб "Чайка", анонім (розповідь):

"У кожного є улюблена новорічна іграшка. У мене - це перша іграшка, яка дісталася мені від дідуся з бабусею. Цій новорічній прикрасі вже понад п`ятдесят років. Вона схожа Снігуроньку. Снігуронька вдягнута у блакитне плаття та білу шубку. На ногах у неї - білі валянки. А на голові блакитна шапка. Очі сині, а волосся біле. Вона завжди нненаче посміхається мені. Я дуже люблю цю іграшку. Вона мені завжди нагадувала про бабусю..."

Клуб "Інтелект", Сидюк Ілля (казка):

"Наближаються новорічні свята, і я з нетерпінням чекаю на зустріч з моїми улюбленими ялинковими іграшками. Багато іграшок - це сучасні іграшки, з тривкого матеріалу, але у мами в окремій коробці зберігаються самі цінні та дорогі для нашої родини ялинкові іграшки. Їм вже багато років, деякі з них з дитинства моїх батьків, а деякі в декілька разів старше за мене. Вони дуже крихкі, тому що зроблені зі скла. Прикрашання ялинки - це цілий ритуал у нашій сім`ї. Ось на ялинку я повісив Ведмедика. Звідки він у мене - невідомо. Але я його пам`ятаю все своє життя. Можливо, він з якоїсь казки? В лапках він тримає балалайку. І інколи ввечері мені здається, що я чую чарівну мелодію. Може він з казки "Багряна квіточка"? А може й ні. Та більше мені подобається казка, яку я сам вигадав про нього.

Колись, в далекому-далекому царстві жив принц. Він був розумний, красивий, фортовий. Всі його поважали та прислухалися до його порад. Але одного разу принц покохав принцесу з сусіднього царства. Радість принца надихала - кохання було взаємним. Лише одне засмучувало щасливих закоханих - це зла мачеха принцеси. Вона усіляко перешкоджала щастю закоханих та робила їм усілякі капості. А ще - мачуха була злою чаклункою. І щоб нашкодити щастю принцеси, вона використала всю свою магічну силу. Мачеха примінила всі засоби, щоб принц з принцесою не були разом. Вона напоїла принца зіллям і він перетворився на ведмедя. Всі люди дуже лякалися та тікали від нього. І коли принц вже перестав сподіватися на диво, йому в лісі зустрівся дідусь-мухоморник. Грибок був незвичайний. Він був з невідомого тоді матеріалу - скла. Ведмідь наблизився та замилувався дідусем-мухоморником. Таким чудасійським він був. Така увага розлютила дідуся і він перетворив принца на склян ялинкову іграшку - Ведмедя з балалайкою. Ця іграшка стала символом збереження кохання. І в будь-якому будинку, де б не була ця іграшка, завжди процвітає любов, гагармонія та розуміння. Все, що не зміг отримати принц, він тепер дарить людям. Іграшка Ведмедик з бабалалайкою зараз зберігається у нас в родиніф, ось чому вона така міцна та дружня."

Клуб "Десна", Коваль Олександр (розповідь):

"...Найціннішою для мене є іграшка, якою прикрашали ялинку ще бабуся з дідусем. Вона передається з покоління в покоління. Ц Дід Мороз зроблений з вати. Він був подарований моїй бабусі її татом на Новий рік. З часом фарби на ньому потускніли, він вже не такий красивий, як раніше, але залишається дорогою пам`ятною іграшкою в нашій родині. Мама мені розповідала, що в новорічну ніч цей Дід Мороз оживає і приносить подарунки дітям. Бабуся передала цю іграшку мамі, мама передасть її мені, а я передам її своїм дітям..."

Клуб "Юність", Асаулко Марія (перші спроби римувати):

"Якось раз в Різдвяний час я гуляла містом.

Зірку велику я знайшла і одразу зрозуміла "Оце так клас!".

Без вагань її купила, радісно до дому прибігла, і прикрасила верхівку!

Сяє зіронька святково, відбива Різдвяне світло"

Нстрій всім дарує, зігріває взимку.

Всі бажання оживляє і домівку оберігає"

Клуб "Щит княжого міста", Дорошенко Денис, Дорошенко Валерія (розповідь):

"...Новорічна іграшка дитинства мого дідуся - коник-стрибунець. Вдивляюсь в цю маленьку новорічну іграшку. "Цей коник-стрибунець нагадує мені моє дитинство" - так про неї каже дідусь. З`являється вона на ялинці кожного року починаючи з 60-років ХХ ст. в сільській хаті трудівників села Бакланова Муравійкаю На той час таких іграшок було багато. Це були різноманітні тварини, птахи, овочі, фрукти, будиночки, Діди-Морози, Снігуроньки, космонавти, посуд тощо. Кожна ігравшка по своєму цікава, різнобарвна. Вона милувала око. І яинка перетворювалася на казку. Дожили до нашого часу лише декілька іграшок, серед них - цей коник-стрибунець."

Клуб "Юність", Рожкова Софія (оповідання):

"Одного разу у одному магазині ялинкових іграшок стояла одна маленька, сумна іграшка. Вона була одинокою, хоча вона і не була одна. Вона була зовсім маленька і без всіляких блискіток. Але ось одного разу до цього магазину прийшла одна родина.

- Ну що, доцю? Напередодні нового року ми з татом вирішили подарувати тобі ялинкову іграшку. Будь-яку, яку ти сама захочеш. Хочаб оцю - найбільшу.

- Ні, мамо, я вже визначилася, я хочу оцю іграшку.

- Цю? Але вона зовсім маленька і сором`язлива!

- Але ж ви самі сказали, що я можу вибрати будь-яку з них.

- Ну добре, - сказала мати.

Так цю іграшку і купили. Вона приносила маленькій дівчинці щастя і радість в дитинстві, і тоді, коли дівчинка вже виросла."

Клуб "Інтелект", Морева Аліна (розповідь):

" У нас в сім`ї є невелика колекція старих новорічних іграшок. До нас вони потрапили різними шляхами: щось отримали у спадок, щось подарували друзі та знайомі моїх батьків, щось вони самі купили, коли були ще дуже юними. Цих іграшок залишилось дуже мало, багато з них вже не такі яскраві, вктратили свою яскравість, деякі надкололися. Та не дивлячись на це, наша сім`я дуже дорожить їми. Ці іграшки зберігають історію моєї родини та дух тих далеких часів.

Мої улюблені іграшки - це фігурки різних звірят з картону, що обклеїний кольоровою фольгою. Я люблю з ними просто гратися, робити гірлянди, а іноді, навіть буси на шию...В мене є кішка Сима. Їй також подобаються саме ці іграшки. Лапкою она намагається зняти їх з гілки або просто заворожено на них дивиться.

Я вірю в новорічну казку та новорічні дива. І тому мені іноді здється, що у цих іграшок є душа і вони відчувають мою любов до них. В передноворічні дні ми з братом Артемом обережно дістаємо з коробки новорічні ялинкові іграшки, як великий скарб, сдуваємо голки минулорічної ялинки, прив`язуємо мотузочки та вішаємо на ялинку."

Кiлькiсть переглядiв: 5810

Коментарi